Про Хрещення й інші Таїнства Церкви

Таїнства є дієвими знаками благодаті, установленими Христом і довіреними Церкві, через які нам уділюється Боже життя. Видимі обряди, що ними відправляються таїнства, означають  і здійснюють благодать,  властиву кожному таїнству. Вони приносять плід тим, хто їх приймає з відповідним приготуванням (Катехизм Католицької Церкви, пункт 1131).

Є сім Таїнств Церкви установлених Ісусом Христом:

Хрещення
Миропомазання (Конфірмація)
Євхаристія (Святе Причастя)
Покаяння (Сповідь)
Помазання хворих (Єлеопомазання, Соборування)
Рукоположення (Священство)
Подружжя (Вінчання, Шлюб)

Всі сім Таїнств здійснюються так само як в Католицькій (Західній) Церкві, так і в Православних (Східніх) Церквах.

Христос сказав «даром отримали, даром давайте», тому в нашому Санктуарії не передбачена окреслена такса за уділення Таїнств. Кожен, хто хоче, і в змозі щось пожертвувати, може це зробити абсолютно добровільно, за велінням свого серця. Щотижня в нашому Санктуарії правиться Свята Літургія за наших добродіїв, як за живих, так і за покійних.

Нижче ви зможете прочитати короткий виклад вчення про Таїнства Церкви. Хто бажає прочитати більше про Таїнства Церкви, зможуть знайти цю інформацію в Катехизмі Католицької Церкви перейшовши за цим посиланням.

ХРЕЩЕННЯ

Хрещення є введенням в християнство – першим Таїнством, яке людина приймає в Церкві. Не хрещений не може приймати інших Таїнств Церкви. Хрещення є відреченням від зла й обіцянкою Богу жити за Його заповідями. Через Хрещення людина стає християнином, Божою дитиною, членом Церкви й отримує прощення первородного гріха (гріха Адамова), а також всіх особистих гріхів, вчинених до Хрещення.

Прийняти Хрещення може тільки не хрещений. Хрещення накладає на людину незгладиму духовну печать, тому Хрещення можна прийняти тільки один раз в житті. Не можна прийняти Хрещення повторно, «вихреститися» або якимось чином стерти духовну печать цього Таїнства.

Хрещення здійснюється через потрійне занурення у хрещальну воду, або потрійне поливання голови кандидата. В Латинському обряді таке потрійне занурення або поливання супроводжують словами: «(Ім’я того, хто приймає хрещення), я хрещу тебе в ім’я Отця і Сина і Святого Духа»; у Східному обряді – «Хрещається раб Божий (Ім’я того, хто приймає хрещення) в ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь».

Хрещення є Таїнством, яке об’єднує всіх християн в одну сім’ю віруючих, тому що охрещені в те саме Ім’я та сповідують віру в того самого Бога – єдиного в Святій Трійці. Тому, якщо хтось був охрещений водою з використанням вищезгаданої тринітарної формули, його вже не можна «перехрестити», адже ніхто не хрестить в ім’я Католицької Церкви, Православної Церкви або протестантської громади – всі християнські конфесії здійснюють Хрещення «в ім’я Отця і Сина і Святого Духа», а повторно прийняти Хрещення «в ім’я Отця і Сина і Святого Духа» людина не може.

Хрещення здійснюється над кожною людиною окремо. Тому не буде дійсним масове Хрещення, якщо, наприклад, священик окропить кандидатів водою промовивши слова «я хрещу всіх вас …». Також не є Хрещенням купання в ополонці на свято Хрещення Господнього (Водохрестя).

Навіть якщо людина була хрещена не священиком (як це часто траплялося в часи радянського режиму), але з дотриманням всіх правил, його Хрещення дійсне. У випадках, коли невідомо, чи була людина хрещена чи ні, для того, щоб бути до кінця впевненим, і дана людина могла брати участь у житті Церкви, здійснюють так зване «умовне Хрещення», коли перед звичайною формулою Хрещення додають слова «якщо ти не був хрещений … ». У такому випадку, якщо людина вже була хрещена, умовне Хрещення нічого їй не додасть, а якщо не була хрещена, то умовне Хрещення стане для неї справжнім Хрещенням.

У разі смертельної небезпеки, коли немає часу запросити священика, хрестити може будь-яка людина, використовуючи чисту воду і формулу Хрещення (як це було описано вище). Головне, щоб той, хто хрестить, мав намір зробити те ж саме, що робить Церква, хрестячи людину, а той, що приймає, мав віру та бажав бути охрещеним.

МИРОПОМАЗАННЯ

Таїнство Миропомазання називають також «Конфірмація» (від латинського слова «confirmatio» – зміцнення). Воно, поряд з Хрещенням і Євхаристією, є одним з трьох Таїнств християнського втаємничення в повноту життя віри.

У цьому Таїнстві хрещений, через помазання спеціально освяченим для Миропомазання єлеєм і молитву єпископа, збагачуються особливою силою Святого Духа.

Дане Таїнство приймають один раз в житті, повторити його не можна.

У Католицькій Церкві Латинського обряду Таїнство Миропомазання звершується після відповідної підготовки, коли християнин, зріючи у вірі, стає здатним її сміливо сповідувати, захищати і поширювати словом і ділом.

Таїнство Миропомазання здійснює єпископ (у разі необхідності – священик, з дозволу єпископа). Прийняття цього Таїнства з рук єпископа означає також більш тісний духовний зв’язок з Апостольською Церквою і зі своїм пастирем, як наступником апостолів.

ЄВХАРИСТІЯ

Таїнство Євхаристії (Святе Причастя) є джерелом і вершиною всього християнського життя. Воно є Таїнством Таїнств. Всі інші Таїнства і всі види церковного служіння спрямовані до Євхаристії, так як вона містить у собі цілий духовний скарб Церкви – Самого Ісуса Христа, прихованого в Своїх Тілі й Крові під видом хліба і вина в Святому Причасті. У цьому Таїнстві довершується повнота християнського втаємничення, оскільки через Святе Причастя ми беремо участь в єдиній Жертві Ісуса Христа, яку Він приніс в спокутування гріхів людей усіх часів і народів.

В Євхаристії ми вже тут, на землі, реально єднаємося з Богом присутнім в Святому Причасті.

Причастя є привілеєм і обов’язком кожного християнина, запорукою життя вічного. Кожен християнин, що приступив до Таїнства Євхаристії, зобов’язаний причащатися мінімум раз на рік, у Великодній Час, попередньо отримавши відпущення гріхів на Сповіді. Нормальною практикою є участь в Євхаристії щонеділі та обов’язкові свята (Торжества). Якщо християнин жив у єднанні з Христом у цьому житті, буде з Ним і в житті вічному. Якщо відкинув Христа, буде відкинутий Їм під час суду.

Щоб причащатися, необхідно бути хрещеним і після Сповіді перебувати в стані освячуючої благодаті (тобто не мати на совісті важкого гріха). Ті, які перебувають у шлюбі, повинні бути вінчані в Церкві. Ті, хто приступають до Святого Причастя, повинні утриматися від прийому всілякої їжі і напоїв щонайменше за годину до цього. В один день можна причаститися другий раз, за умови повної участі в Літургії.

ПОКАЯННЯ

Таїнство Покаяння (Сповідь) встановлено Ісусом Христом для відпущення гріхів тим, хто скоїв їх після Святого Хрещення. Господь Ісус, після Свого воскресіння, дав апостолам владу відпускати гріхи сказавши: «Прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи, тому простяться; на кому залишите, на тому залишаться »(Іоанн 20,22-23). Тільки Бог прощає гріх і тільки священики мають владу від Бога відпускати гріхи. Кожен християнин, що приступив до Таїнства Покаяння зобов’язаний як мінімум раз на рік приступати до нього в Великодній Час. Нормальною практикою є щомісячна Сповідь (а при необхідності – частіше).

Хто приступають до Сповіді повинні дотримати п’ять умов:

1. Зробити належне іспит сумління, під час якого постаратися згадати всі упущення зробити добро, а також вчинені гріхи, їх кількість і обставини за період часу від Хрещення або останньої Сповіді, коли було отримано відпущення гріхів.
2. Журитися про скоєне зло.
3. Мати твердий намір більше не грішити.
4. Щиро сповідати всі гріхи перед священиком, згідно їх суті, кількості і обставин.
5. Виправити скоєне зло і виконати накладене священиком покаяння за гріхи.

До цього Таїнства не можуть приступати не хрещені, а також ті, хто перебуває в шлюбі без Вінчання.

ЄЛЕОПОМАЗАННЯ

Єлеопомазання вчиняється у разі смертельної небезпеки через хворобу або по старості. У Таїнстві Єлеопомазання хворих (Соборування) Церква доручає хворих Господу, щоб Він полегшив їх немочі та врятував їх.

Під час скоєння цього Таїнства священик покладає руки на хворого, молиться над ним у вірі Церкви і помазує його спеціально освяченим єлеєм.

Таїнство Єлеопомазання можна повторювати, навіть під час однієї і тієї ж хвороби, якщо вона посилилася. Метою цього Таїнства є подати християнину, що переживає тяготи хвороби або старості, особливу благодать.

Це таїнство можуть здійснювати тільки єпископи чи священики.

Якщо умови дозволяють, це Таїнство скоюють після попередньої Сповіді під час здійснення Євхаристії.

СВЯЩЕНСТВО

Таїнство Священства, як Таїнство служіння громаді Церкви, встановлено Ісусом Христом як службова участь в Його Єдиному священство (на відміну від  участі в загальному священстві всіх хрещених). В особі Христа-Глави і від імені Вселенської Церкви, єпископи та їхні помічники – священики, здійснюють своє служіння Народу Божому через вчення, здійснення богослужінь (особливо Таїнств) та управління паствою.

Тільки єпископи мають повноту Таїнства Священства, а священики (пресвітери) залежать у виконанні своїх обов’язків від єпископів. Диякони не мають дару священства.

Таїнство Священства здійснюється тільки єпископом через покладання рук і посвятну молитву. Так як Ісус обрав для цього служіння винятково чоловіків, тільки хрещений чоловік може прийняти благодать Таїнства Священства. Католицька Церква Латинського обряду обирає кандидатів для священицького служіння з числа тих, хто добровільно, публічно приймають на себе обітницю дотримуватися целібату.

Таїнство Священства, так само як Хрещення і Миропомазання, накладає на того, хто його приймає, незгладиму духовну печать, і може бути прийняте тільки один раз у житті.

ПОДРУЖЖЯ

Подружній союз, що укладається між хрещеними чоловіком і жінкою, був піднятий Господом Ісусом Христом до гідності Таїнства.

Таїнство Подружжя укладають як одне і нерозривне до смерті одного з подружжя. Таїнство Подружжя укладають за умови обопільної згоди (без примусу) і за відсутності перешкод до укладення з боку природного або церковного закону.

Під час укладення подружнього союзу чоловік і жінка обіцяють один одному перед лицем Бога і Церкви любов, вірність, повагу і те, що не залишать один одного до смерті не залежно від обставин (в щасті й нещасті, в здоров’ї та хворобі, в бідності й багатстві).

У Таїнстві Подружжя чоловік і жінка отримують благодать, співпрацюючи з якою вони зможуть вдосконалювати взаємну любов, зміцнювати нерозривну єдність, освячувати себе через подружнє життя, а також через прийняття і виховання всіх даних їм Богом дітей.

У разі смерті одного з подружжя, друга сторона може вінчатися вдруге.