Великий Піст

Інтерв’ю з єпископом Яном Собіло напередодні Великого Посту

Навертайтеся та віруйте в Євангеліє!

– Ваше преосвященство, наближається Великий Піст: що це за час і як християнин повинен приготувати себе до нього?

– Дуже важливо, щоб ми зрозуміли, що піст це не обмеження, не сумний час, а час благодаті. Господь дає нам час зайнятися душею. Для цього необхідно упокорити свою плоть. В ранах Ісуса є наше очищення, зцілення і порятунок. В ці рани необхідно зануритися. Занурення в рани Ісуса це глибока молитва, а також відмова від того, що пропонує нам князь світу цього – сатана. Відрікаючись від задоволень ми звертаємо увагу на те, що відбувається в нашій душі. Необхідно відмовитися від того, що не є життєво важливим і того, що нам заважає заглиблюватися в духовність. Мова йде не тільки про їжу. Засоби масової інформації та соціальні мережі поглинають нас. Дуже важливо, щоб під час посту обмежити себе до мінімуму – тільки новини і необхідне листування. Також музика та інші радості, які, може і не є гріхом, але ми можемо ними пожертвувати. І звичайно їжа: якщо здоров’я дозволяє, обмежити себе до такого мінімуму, при якому тіло буде підпорядковане душі, щоб вона могла процвітати. Тому перед постом необхідно прийняти постанову, як і в чому я себе обмежу на цей час і – звичайно – виконувати її. Навіть якщо хтось порушить постанову – не треба впадати у відчай, потрібно пробувати знову, не дивлячись ні на що, і повертатися до своєї постанови. Таким чином ми зможемо отримати очищення та зміцнити нашу волю для боротьби з гріхом.

– Ви сказали що піст це час благодаті, а не тільки зречення. Чи є якісь позитивні рішення, які людина може прийняти на себе крім зречення?

– Серце людини – це посудина, яка повинна бути чимось заповнена. Коли ми відмовляємося від чогось, то звільняємо в своєму серці місце для того, щоб прийняти. Чим заповнити? – читанням Біблії, духовної християнської літератури, переглядом доброго, християнського фільму, роздумами, спільною молитвою в храмі та вдома, ділами милосердя – милостинею, тобто робити те, що буде корисне для людей.

– На вашу думку – яка мета посту?

– Піст це жертва і формування людини. Я хочу щось Богу дати – не для того, щоб Бога збагатити, бо Він є Повнота, але в пості я віддаю самого себе, і тоді Господь наповнює мене тим, що Він хоче мені дати. Тому, коли ми молимося – ми набуваємо, коли постимо – ми збагачуємося. Збагачуюсь я і всі навколо мене. Метою посту є отримання благодаті яка мене очищає, зміцнює, робить мою волю більш стійкою, допомагає вирішити безліч питань в глибині мого серця, які неможливо було вирішити без посту та молитви.

– Часто люди вважають, що постити треба тільки під час посту, а в інший час – ні …

– Піст нас мобілізує, нагадує нам що потрібно завжди мати духа зречення. Сатана пропонує нам багато всього в цьому світі, а піст нас вчить відмовлятися. Тому внутрішня мобілізація необхідна нам як навчання на духовному полігоні, щоб продовжувати війну зі злом цілий рік. Це допомагає нам і постити, коли треба прийняти важливі рішення, і вистояти в спокусах. Є такі люди, які постять на хлібі і воді, приєднуючи молитву, і є певні плоди. Протягом всього року ми постимо в щоп’ятниці – без м’яса та сала. Це мінімум. Круглий рік щоп’ятниці у християнина немає на столі м’ясних страв. Знаю таких людей, які щосереди та щоп’ятниці постять на хлібі та воді, а деякі додають ще суботу без м’яса. Це як організм дозволяє. Мінімум – це п’ятниця без м’яса. Якщо ми навчимося під час посту функціонувати в дусі стриманості, зречення, то тоді нам легше протягом року під контролем тримати наше тіло, наші бажання.

– Великий Піст починається в так звану Попільну Середу – що це за день, що за попіл і що в цей день відбувається?

– Попільна Середа – це перший день Великого Посту, коли звершується обряд посипання голови попелом. Старозавітна традиція посипання голови попелом означала, що людина в покорі просить вибачення. У ті часи люди одягалися у волосяницю, сідали на попіл і посипали їм свою голову, щоб принизити перед Богом, за те, що через гріх вивищили себе. Під час посипання голови попелом ми хочемо показати собі, Господу і людям, що шкодуємо, засмучуємося і покірно схиляємо голову для того, щоб священнослужитель символічно посипав її попелом. Цей попіл готується зі спалених гілок, освячених на Вербну (Пальмову) Неділю минулого року. Посипаємо голови, щоб пам’ятати, що ми порох і в порох повернемося, але Господь воскресить нас в останній день для життя вічного.

– Що б Ви хотіли побажати всім християнам на цей Великий Піст?

– Бажаю нашим братам і сестрам – всім християнам – і Православним, і Протестантам, і Католикам – в любові і смиренні серця пережити сорокаденний піст, вдивляючись в рани Ісуса Христа, молячись, тримаючи піст і роблячи діла милосердя, щоб найближчим часом ми змогли побачити блаженні плоди пісних практик, які розпочнемо в цю середу.

Розмовляв отець Андрій Попов