Пізнаємо нашу віру(молодша група)

Бог-Наш добрий Отець “Урок №1

Дидактична мета:

1. Допомогти дітям усвідомити, що мають у небі Отця – Бога. Познайомити дітей із основними прикметами Бога.

2.Вивчити молитву “Отче наш”, заохотити дітей до щоденної молитви.
Розповідь про спасенну звістку:

Батьком, який не помирає, вічно живе, любить кожного з нас, є з нами, дає нам життя, здоров’я, піклується про нас, є Бог. Бог є в небі, на землі, Він є скрізь, але ніхто Бога не бачив, тому що Він є духом, хоча також і Особою. А Бог бачить всіх і ніхто від нього не заховається, бо Господь Бог перебуває скрізь. Ось і зараз ніхто з нас не бачить Бога – Отця, а Він є з нами, Він нас бачить і чує, навіть знає, про що ми зараз думаємо. Бо Господь всезнаючий. Бог є батьком усіх людей, тому ми всі можемо і повинні говорити до Бога: “Отче наш, що єси на небесах…”Діти, які люблять свого Батька в небі, ніколи не залишаються самі й не повинні сумувати. Діти сумують тоді, коли вони не слухняні, коли роблять погані вчинки, коли через гріх віддаляються від доброго Бога – Отця.
Запитання:
1. Хто наш найкращий Батько, який ніколи не помирає, живе вічно? – Наш найкращий Батько – Господь Бог.

2. Де є Бог? – Бог є всюди: і на небі, і на землі.

3. Чому ми не бачимо Бога? – Бога ми не бачимо, тому, що Він – Дух і не має тіла.

4. Чи господь Бог нас Бачить і все про нас знає? – Так, Бог Всезнаючий, тому що все про нас знає.

5. Чому діти ніколи не бувають самі і не повинні сумувати? – Діти не повинні сумувати, бо з ними Бог – добрий Отець.

6. Як люди віддаляються від Бога Отця і сумують? Від Бога віддаляються неслухняні люди, ті що роблять погані вчинки.

Знаємо вже, що маємо найулюбленішого Отця, котрий є в небі. Знаємо, що цей Батько піклується про нас і хоче, щоб ми завжди були близько біля Нього і часто розмовляли з Ним. Розмова з Богом – це молитва, тому звернімося до нашого доброго Батька, котрий в небі молитвою: “Отче наш”.

Заклик до Євангелізації:

Дітки, коли будете гратися з друзями, то самі пам’ятайте, що Добрий Бог – Отець нас бачить, а також нагадуйте про це іншим. А коли сьогодні увечері будете лягати спати, то попросіть батька і маму, щоби разом із вами порозмовляли з Богом Отцем, помоліться разом молитву:”Отче наш.”

Домашнє завдання:

1. Вивчити молитву: “Отче наш”.

2. Розглянути малюнок “Око провидіння”, намалювати його в зошиті і підписати: “Бог – мій найкращий Батько.”

Екскурсія навколо Храму – Бога Отця Милосердного.

храмЗустрічає нас та запрошує до Храму – Матінка Божа – Діва Марія, вона тримає на Своїх руках маленького Ісусика і закликає нас завітати до її Синочка, в Храм, де Він живе.

Зробиш десять кроків і нас вітає Святий Архангел Михаїл, який перемагає сатану, в образі змія, і якби, закликає нас перемагати, з його допомогою, усі злодіяння та нападки лукавого і заходити до Храму Бога Живого та виходити з нього з чистими помислами та з люблячим серцем.

всі під хрестомДалі нас зустрічає Ісус на хресті і ніби до нас промовляє: «Прийдіть до Мене усі нужденні та обтяжені і я заспокою Вас».

Праворуч від Храму нас зустрічає та благословляє Святий Йосип, а ще дзвонять дзвони та запрошують нас на Службу Божу у будні дні о 08:00 та 18:00 год., а в неділю та святкові дні о 08:00, 11:00 та 18:00 год. Ще тут є велика будівля – це Єпархіальне управління. Тут живуть священики та управляють нашою Харківсько-Запорізькою єпархією: єпископ Ян Собіло, Отець – настоятель Олександр Пухальський. За будинком Єпархіального управління знаходиться їдальня, заснована братами-альбертинами, де люди нужденні та ті, що не мають повсякденного харчування, можуть прийти і вгамувати голод, а ще їм можуть пропонувати одяг, взуття, медичну допомогу та духовну підтримку. За їдальнею є невеличка капличка святого апостола Павла.

А довкола нашого Храму така краса: різноманітна кількість дерев та квітів нагадує нам про дива Божих творінь.

Ліворуч від Храму ми можемо пройтися по хресній дорозі Христа та заглибитися в роздуми над його тяжкими стражданнями, та навіщо Ісусу було потрібно приносити Себе в жертву людям.

Позаду Храму є велика гора –  то печера Гробу Господнього, де кожен рік в Страсну П’ятницю ми покладаємо туди символічне Тіло Христа, а на світле свято Пасхи Він воскресає зі гробу та возноситься на небеса до Свого Небесного Отця.

в гробі

Наші священники можуть провести дуже цікаву екскурсію в печері Гробу Господнього та розповісти де, що і як відбувалося, та що є особливого в цій печері.

Ми бачимо, діткам було дуже цікаво з його розповідей, та і діти, здивували о. Андрія своїми запитаннями.

РозарійЩе навколо нашого Храму – Бога Отця Милосердного є надзвичайна особливість – це викладений довкола всього Храму розарій з каменю, який 07 жовтня 2003р. єпископ Станіслав Падевський освятив з великою пошаною та любов’ю.

Задумайтесь тільки, який гарний задум, можливо доторкнутися до живого розарію, до кожної її живої бусинки молитв «Отче наш» та «Радуйся, Маріє».

Розарій 2

Домашнє завдання:

Розповісти батькам все, що вам запам’яталося цікавого про Храм Бога Отця Милосердного, а ще намалювати малюночки, що вам особливо сподобалося навколо нашого Храму.

Наш Храм Бога Отця Милосердного.

Наш Храм Бога Отця Милосердного – є великим скарбом від Бога до усіх людей. Це відчуваєш з першого погляду, з першого зробленого кроку у Храм. Кожна ікона має своє значення, навіть те, де вона розташована. Боже благословення літає в повітрі та оберігає нас заступництво усіх святих. Головне місце у Храмі вівтар, де живе живий Господь. Тут Він збирає разом усіх, і маленьких, і великих. Він з нами, коли ми молимося і співаємо. Він віддає нам Своє Тіло і Свою Кров, дарує Свій мир і Свою радість. Біля вівтаря стоять квіти, а особливо їх багато біля Марії, бо де Її Син Божий там завжди є опіка Небесної Матері. А ще, запалені свічки, а коли дзвенять дзвіночки, входить священик, одягнений в білу одежу – альбу, а також в кольорові столу й орнат – починається Служба Божа.

Ми повинні бути вдячними і щасливими, що в нас є Святиня, де присутній Господь Бог. І Ви, маленькі віруючі, теж, як і дорослі, повинні бути від­повідальними за наш Храм та знати його історію:

У 1997 році міська влада виділила земельну ділянку під будівництво храму та парафіяльного будинку.

05.04.1998р. тодішній єпископ-помічник Кам’янець-Подільський Станіслав Падевський (майбутній перший єпископ Харківсько-Запо­різький) освятив територію під будівництво Храму.

07.12.1998р. Папа Іоанн Павло II освятив наріжний камінь, взятий з основи базиліки св. Апостола Петра у Римі, і того ж дня передав його запорізькому пароху о. Яну Собіло (нині – єпископ) через свого секретаря о. Мечислава Мокшицького (нині – архієпископ).

07.10.1999р. єпископ Леон Дубравський заклав наріжний камінь під будівництво храму за проєктом запорізьких архітекторів (зменшена копія базиліки св. Петра у Ватикані).

07.10.2003р. єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, вста­новлений навколо храму, а 7 серпня 2004 року за участю єпископів Леона Дубравсь­кого, Броніслава Бернацького та Станіслава Широкорадюка консекрував свя­тиню та її вівтар.

6 липня 2005 року Конгрегація у справах єпископів постановила надати храму статус співкафедрального.

7 жовтня 2011 року єпископ Мар’ян Бу­чек встановив співкатедру Санктуарієм Бога Отця Милосердного.

Храмове свято – 7 серпня (річниця консекрації храму).

Домашнє завдання:

Розповісти батькам все, що вам запам’яталося з розповідей про наш Храм, а ще намалювати малюночки, що вам особливо сподобалося у нашому Храмі.

“Створення світу”

Дидактична мета :

1. Допомогти дітям усвідомити, що світ – це дар для людини, даний нам люблячим Господом Богом.

2. Виховати потребу дякувати Богу за отримані дари, які необхідно шанувати.

Розповідь про спасенну звістку:

Був час, коли на землі не було людей і навіть не було самої землі.Не було дерев, річок, птахів, землі, неба, сонця – не було нічого. Була одна велика темрява. Це так, як ви закриєте очі. Не видно нічого, лише темно.

Але чи справді не було нікого? Хто живе вічно: не має початку, ні кінця?Бог! Так, був Бог! І Бог, як добрий Батько, дуже хотів, щоб були люди. Тому почав їм готувати місце, помешкання. Розпочав Господь створювати світ. На початку Бог створював те, що найважливіше, головне, а потім це все прикрашав. На початку Бог сотворив небо і землю, потім зібрав усі води і на землі утворилися моря, океани, ріки, озера, на небі з’явилися хмари, з яких часом іде дощ, а взимку – сніг.

Коли Бог зібрав усі води в одне місце -тоді на землі показалася також суха земля – луки, поля, а на тих полях Господь сотворив різні рослини: дерева, квіти. Потім Господь сотворив на небі світила  – велике світило, яке світить вдень. Що це таке? Так, сонечко. І малі світила, які світять вночі – місяць і зірочки. Потім Господь сказав: “Нехай закишать  води живими створіннями і нехай птаство літає над землею, попід твердю небесною.” Що Бог сотворив в водах і повітрі? Риб і птахів. Потім Господь сотворив різні тварини і так приготував місце для людини. Кожну рослину, кожне звірятко сотворив Бог, щоб сказати людині, як сильно Він її любить. Ви напевно любите ходити по гриби, любите купатися літом в річці, дівчатка люблять збирати квіти і плести віночки. Скільки радості дає нам світ, створений Богом! Бог дав нам цілий світ, щоб був нашим помешканням, домом, нашою радістю. Кожна людина на землі отримала дар від Бога – прекрасний світ, який є помешканням для всіх дітей Божих.

Запитання:

1. Хто створив увесь світ? – Увесь світ створив Господь Бог.

2. Для кого Господь створив Світ? -Бог створив світ для людей.

3. Чи була вже людина, коли Господь створював світ?- Коли Господь створював Світ, людини ще не було.

4. Чим є світ для всіх людей? – для всіх людей створений світ є домом.

5. Якщо світ є нашим домом, то чи повинні ми піклуватися про його красу і чистоту? – Так, як ми піклуємося про свій дім, так само ми повинні піклуватися про красоту і чистоту світу.

Заклик до Євангелізації:

Коли ви побачите, що хтось забруднює прекрасний Божий світ, то зробіть йому зауваження, разом приберіть. Поясніть іншим, чому потрібно дбати про порядок і чистоту у Божому світі.

Домашнє завдання:

1. Дякуючи Богові за прекрасний світ, помолитися з батьками молитвами: “Отче Наш”, “Слава Отцю і Сину і Святому Духу.”

2. Розфарбувати малюнок “Створення Світу”.

3. Вивчити слова пісні:” Хто створив зірки таємничі? Господь, наш Бог”.

“Мій Ангел – Охоронець”

Дидактична мета: Розповісти дітям, що існує невидимий світ ангелів, допомогти усвідомити, що кожний із нас має Ангела – Охоронця.

Розповідь про спасенну звістку:

1. Існує світ видимий і невидимий.

Діти, ви знаєте, що наш світ, який сотворив Бог – видимий. Але ще існує невидимий світ, який теж був сотворений Богом. Чому він називається невидимим? А тому, що ми не можемо його ні бачити, ні чути.

2. Ангели – посередники між Богом і людьми.

До такого невидимого світу належать Ангели. Вони не мають тіла. Вони є духами. Тому ми їх не можемо бачити. де в чому вони є подібними до людей, бо, як і ми, мають розум і вільну волю.Вони прославляють Бога, служать Богу, виконуючи Його волю, а також служать посередниками між Богом та людиною.

3. Ангел – Охоронець і молитва до Ангела Охоронця.

Особлива роль ангелів відносно людини полягає в тому, що вони охороняють людину від небезпек, допомагають знайти вихід у важких ситуаціях, оберігають від впливу злого духа, вказують правильну дорогу в житті. Кожна людина має свого Ангела – Охоронця, який є невидимим захисником від видимого і невидимого зла. Він є добрим духом. Тому треба довіряти своєму Ангелу – Охоронцю, бути впевненим, що у важких ситуаціях він допоможе нам. Вранці та ввечері потрібно молитися до нього.

Запитання:

1. Хто належить до невидимого світу? – Ангели.

2. Хто такі Ангели? – Це духи, які не мають тіла, але мають розум і вільну волю.

3. Для чого Бог створив Ангелів? – Щоб вони прославляли Бога, служили Йому, виконуючи Його волю.

4. Ким є Ангел – Охоронець? – Ангел – Охоронець – це Ангел, який піклується про конкретну людину.

5. Чи ми повинні молитися до Ангела – Охоронця? Так, щоб він допомагав нам. Ми повинні звертатися до Ангела – Охоронця в ранкових та вечірніх молитвах. У важких ситуаціях ставитись до нього з довірою і просити про допомогу.

Домашнє завдання:

1. Вивчити молитву до Ангела – Охоронця.

2. Намалювати Ангела – Охоронця.

Тема урока: Жовтень – місяць Святого Розарію.

Розпочинається місяць жовтень, котрий в Католицькій Церкві в особливий спосіб присвячений Діві Марії, а саме – Її вшануванню через молитву Святого Розарію. Розарій – це молитовні роздуми над радісними, світлими, скорботними та славними таємницями життя Ісуса Христа і Марії. Заглиблюючись у ці таємниці, ми роздумуємо над власним життям. Роздуми над цими таємницями є водночас роздумами над Євангелієм.

Домашнє завдання:

1.Намалювати в зошиті Розарій і написати частини і таємниці Святого Розарію.

2. Щоденно молитись десяток Святого Розарію.

Тема уроку: «Свято всіх святих».

«ВИ БУДЬТЕ СВЯТІ, БО Я СВЯТИЙ»

(1 Послання Петра 1:14-16)

У кожного з нас є багато друзів. Але у кожного з нас є ще багато друзів у небі. Це святі. Кожного дня Церква згадує того чи іншого святого. Однак, на жаль, у році всього 365 днів і на всіх їх не вистачає. Додамо до того ж невідомих святих, про яких знає лише Бог. Тому, щоб нікого не образити, вирішили святкувати спомин усіх святих одразу в один день –

1 листопада Католицька Церква відзначає свято всіх Святих.

всі святі

Усі святі народилися й жили на землі. Вони, як і ви, теж були малими хлопчиками та дівчатками, любили бавитися і також мали друзів. Але святі відрізнялися від інших людей тим, що вони особливо любили Бога і в усьому слухали Його. Святі мали дуже добрі й відкриті серця.

Святі дуже любили природу, створену Богом. Тому вони вирощували дерева, квіти. Саме так жили святі!

Святі вміли заспокоювати тих, хто сумував і плакав, – вони витирали їм сльози. Саме так жили святі!

Святі вміли смачно готувати – вони варили їжу для бідняків і роздавали її цим людям. Саме так жили святі!

Святі дуже любили Бога, і Він їх любив. Саме так жили святі!

Святі часто розмовляли з Богом – молилися до Нього. Саме так жили святі!

Святі по-різному прославляли Бога: сміялися, танцювали, співали. Саме так жили святі!

Святі за своє життя на землі зробили дуже багато добра. Зараз вони живуть із Богом та ангелами. Святі є нашими друзями, приятелями, вони моляться Богові за кожного з нас. Якщо нам боляче, якщо ми зустрілися зі злими людьми, якщо хтось нас ображає, святі, як і ангели, охороняють нас, заступаються. Тому ми називаємо їх заступниками у небі.

Ти також можеш старатися бути схожим на святих, поводитись як святі і долучитись до величезного свята – Свята всіх святих та просити про заступництво одночасно всіх святих у небі!

Всіх святих не можеш знати –

В світі дуже їх багато,

Але Церква має дату,

Коли можеш вшанувати

Тих, хто у Христі любив,

Люд навчав, не раз терпів.

В листопаді, в перший день,

Заспіваємо пісень!

Всім святим – малим, великим,

Вознесемо ми молитви!

Домашнє завдання: дізнатися та розповісти про одного особливого святого.

 

Тема уроку: «Свято всіх святих».

«ВИ БУДЬТЕ СВЯТІ, БО Я СВЯТИЙ»

(1 Послання Петра 1:14-16)

У кожного з нас є багато друзів. Але у кожного з нас є ще багато друзів у небі. Це святі. Кожного дня Церква згадує того чи іншого святого. Однак, на жаль, у році всього 365 днів і на всіх їх не вистачає. Додамо до того ж невідомих святих, про яких знає лише Бог. Тому, щоб нікого не образити, вирішили святкувати спомин усіх святих одразу в один день –

1 листопада Католицька Церква відзначає свято всіх Святих.

всі святі

Усі святі народилися й жили на землі. Вони, як і ви, теж були малими хлопчиками та дівчатками, любили бавитися і також мали друзів. Але святі відрізнялися від інших людей тим, що вони особливо любили Бога і в усьому слухали Його. Святі мали дуже добрі й відкриті серця.

Святі дуже любили природу, створену Богом. Тому вони вирощували дерева, квіти. Саме так жили святі!

Святі вміли заспокоювати тих, хто сумував і плакав, – вони витирали їм сльози. Саме так жили святі!

Святі вміли смачно готувати – вони варили їжу для бідняків і роздавали її цим людям. Саме так жили святі!

Святі дуже любили Бога, і Він їх любив. Саме так жили святі!

Святі часто розмовляли з Богом – молилися до Нього. Саме так жили святі!

Святі по-різному прославляли Бога: сміялися, танцювали, співали. Саме так жили святі!

Святі за своє життя на землі зробили дуже багато добра. Зараз вони живуть із Богом та ангелами. Святі є нашими друзями, приятелями, вони моляться Богові за кожного з нас. Якщо нам боляче, якщо ми зустрілися зі злими людьми, якщо хтось нас ображає, святі, як і ангели, охороняють нас, заступаються. Тому ми називаємо їх заступниками у небі.

Ти також можеш старатися бути схожим на святих, поводитись як святі і долучитись до величезного свята – Свята всіх святих та просити про заступництво одночасно всіх святих у небі!

Всіх святих не можеш знати –

В світі дуже їх багато,

Але Церква має дату,

Коли можеш вшанувати

Тих, хто у Христі любив,

Люд навчав, не раз терпів.

В листопаді, в перший день,

Заспіваємо пісень!

Всім святим – малим, великим,

Вознесемо ми молитви!

Домашнє завдання: дізнатися та розповісти про одного особливого святого.

 

Тема урока: Святыми будьте – ибо Я свят!

Домашнее задание:

Нарисовать радугу в небе, а под ней свою семью и сделать надпись

«Святыми будьте – ибо Я свят!»

Тема урока: Литургический календарь и литургические цвета.

☞Домашнее задание:

  1. Разукрасить календарный круг.
  2. Принести либо фиолетовые, либо зелёные, либо красные или золотые кусочки ткани на орнаты.

Тема урока: Литургический год.

Литургическая одежда и литургические цвета.

Домашнее задание:

  1. Найти, где ещё в нашем Храме можно увидеть актуальные литургические цвета.

  2. Какие символы можно увидеть на орнатах.

Тема урока: Библия – самая главная книга в мире.

☞Домашнее задание:

Нарисовать Библию.

Сделать особое место в доме – уголочек для чтения, почитания и изучения Библии.

Адвент – время ожидания Рождества Христова

2 Adventus
Как семья ожидает рождения ребёнка, так и мы ожидаем рождения Господа нашего Иисуса Христа. Ожидаем в молитве, участвуя в Роратних Мессах, принимая на себя адвентовые постановления.
Адвент – это время, когда мы должны усилить свою работу над собой, чтобы становиться лучше. Дети, уже принявшие Первое Святое Причастие, должны обязательно осознать, что нет Божьего Рождения в нашем сердце без Исповеди и Святого Причастия.
Адвент – это время благодати и милости, он помогает нам стать чутче к Божьему присутствию. Ведь как и более двух тысяч лет назад, так и сегодня Бог изливает Свою благодать на Церковь. И чем острее наше духовное чутьё, тем явственней мы ощущаем действие Божьей благодати. Это происходит во время Святой Литургии, когда наши сердца начинают видеть и чувствовать по-новому. Это может случиться во время разговора с кем-то из наших ближних. Благодать может снизойти на нас, когда вы, детки, спешите в школу или просто гуляете. Это может произойти в любой момент вашей жизни, даже, когда вы совсем этого не ожидаете. Главное – принимать такие моменты как Божьи дары, радоваться и благодарить за них.
Адвент длится около четырех недель, что включает 4 воскресенья перед Рождеством с добавлением от 1 до 6 дней остающихся от последнего воскресения до Рождества, которое всегда празднуем 25 декабря.

Венок Адвента — олицетворяет ожидание Господа.

images

Четыре свечи говорят нам о четырёх воскресеньях Адвента. В каждое воскресние зажигается по одной свече, чтобы напомнить нам, сколько времени отделяет нас от Божьего рождения. Свет, зелень и форма (круг) венка имеют глубокое символическое значение и указывают на свет, надежду, и жизнь в Боге.
Ветви сосны или ели – вечнозелёных деревьев, из которых плетётся венок, символизируют надежду и вечную жизнь, которую даёт нам Христос.
Свечи символизируют свет Бога, излившегося на наш мир с рождением Его Сына. Четыре свечи по кругу отражают период ожидания – четыре воскресенья Адвента, и в каждое воскресенье зажигают по одной из них. В итоге, в последнее — четвертое воскресенье Адвента над еловым венком будут ярко гореть все свечи, возвещая скорое наступление праздника.
Чаще всего на венок ставят три фиолетовых и одну розовую свечу, что соответствует литургическому цвету воскресений Адвента. Цвет свечей изменяется в зависимости от традиции, но обычно это – три фиолетовые или синие свечи, сочетающиеся с украшениями, и одна – розовая свеча.
Свет от свечей сам по себе становится важным символом этого времени года. Свет напоминает нам, что Иисус – свет миру, который освещает темноту нашей жизни и приносит новизну, жизнь и надежду.

pobraneПроцесс зажигания свечей так же символизирует различные аспекты нашего ожидания. Зажигание свечей на протяжении четырехнедельного периода символизирует отступление страха перед темнотой и безнадежностью и растворение теней греха по мере того, как свет изливается в этот мир.

Во время Адвента в Храмах ранним утром служится Роратняя Святая Месса в честь Пресвятой Девы Марии. 

Рораты

Символом этой мессы является зажженная свеча, которая освещает путь идущих в Церковь до восхода солнца. Чтобы свеча не погасла, ее помещают в специальный фонарик с прозрачными окошками.

фонарик

Детки, канун Рождества – это самое чудесное время в году. Время подарков и исполнения ваших заветных желаний, время самых необыкновенных, самых неожиданных Божьих чудес!

☞Домашнее задание:
Выучить слова на Рождественскую сценку.
Явка на катехезу в 09.45
После главной Мессы в 11.00 встречаемся на третьем этаже на репетицию.

Тема урока: Таинство крещения.

Таинство — это видимый знак невидимой благодати Божией.

КрещениеКреще́ние (от греч. — «погружение в воду») — первое и важнейшее христианское Таинство. Через Крещение человек становится членом Церкви. Только после Крещения человек получает возможность участвовать во всех остальных церковных Таинствах, и прежде всего, в Евхаристии.

«Итак идите, научите все народы, крестя их во имя Отца и Сына и Святаго Духа… Кто будет веровать и креститься, спасён будет» (Мф 28, 19; Мк 16, 16) — этими словами Христос Господь установил первое из семи Таинств: Таинство Крещения.

В Таинстве Крещения Христос омывает нас от первородного греха, отпускает все грехи, совершённые до Крещения, дарует сверхприродный дар освящающей благодати Божией, возрождая к новой жизни детей Божьих.

«Все вы, во Христа крестившиеся, во Христа облеклись» (Гал 3,27). С момента Крещения христиане, освящённые благодатью Христовой, призваны и обязаны исповедовать веру и жить согласно учению Христа.

Крещение совершается посредством внешнего знака — поливания головы крещаемого водой, что символизирует очищение, и в словах: «(ИМЯ), я крещу тебя во имя Отца и Сына и Святого Духа».

При совершении Таинства Крещения, как ребёнка, так и взрослого, требуется также присутствие крёстных родителей. Своим примером, молитвой и помощью крестные родители обязаны поддерживать развитие религиозной жизни своего крестника, то есть воспитывать его в вере.

Родители и крестные приносят на крещение чистую белую сорочку-распашонку или белую простынку для ребенка (символизируя чистоту и невинность), белую свечу (свет Христов и ответственность за христианское воспитание ребёнка), ну, и конечно крестик (символ нашей веры).

Крещаемому даётся имя святого, какое выбрали для него родители, и его заступничество.

21 января. Святая Агнесса (Агния), дева и мученица.

Христианская мученица Агнесса, жившая в Риме на рубеже III и IV веков, – одна из наиболее известных и почитаемых раннехристианских святых. Агнесса родилась около 291 г. в знатной римской христианской семье. Она отличалась красотой, но уже в раннем возрасте приняла решение всецело посвятить себя Богу и приняла обет безбрачия. Между тем, к ней воспылал страстью сын римского префекта Семпрония, а когда она отвергла его сватовство, донес властям, что она – христианка.

святая Агнесса и агнец

В начале IV века как раз было в разгаре гонение, устроенное императором Диоклетианом, а потому Агнессу схватили и отвели на допрос к префекту. Тот предложил ей принести жертву языческим богам, но Агнесса наотрез отказалась. Стремясь запугать ее, префект велел показать ей орудия пыток, но они, вместо ужаса, вызвали у нее лишь смех: «Вы можете, — сказала она, — испачкать свой меч в моей крови, но никогда не сможете осквернить мое тело, посвященное Христу».

Тогда разгневанный префект приказал раздеть ее и отправить нагую в публичный дом. Но когда с Агнессы сорвали одежды, у нее чудесным образом отрасли волосы, так что она смогла закрыться ими. Позже ангел доставил ей светлое покрывало. В публичном доме все мужчины, пытавшиеся приблизиться к ней, внезапно теряли свою мужскую силу и вынуждены были с позором отправляться восвояси, так что она сохранила свое целомудрие. Также посетивший ее жених и вовсе умер, но когда его отец умолял Агнессу вернуть его к жизни, она молилась за него и он воскрес.

Мученичество святой Агнессы

В конечном счёте, Агнессу приговорили к сожжению на костре как колдунью. Когда ее вели к месту казни, толпа язычников выкрикивала в ее адрес оскорбления. Однако солдаты, которые должны были привести приговор в исполнение, испытывали жалость к ней и колебались. Тогда Агнесса сказала: «Не медлите. Это тело пробуждает такое восхищение, которое я ненавижу. Пусть оно погибнет».

Ее поместили на костер и зажгли огонь. Агнесса молилась так: «Твое имя я славословлю и восхваляю по всей земле до ее края. Я исповедую Тебя своими устами и всем сердцем желаю Тебя». Тем временем огонь погас. Агнессу попытались заковать в кандалы, но оковы упали с ее миниатюрных членов. Наконец, один из солдат убил ее мечом, отрубив ей голову. Было это, по преданию, 21 января 304 г., когда Агнессе было 12 лет.

Святой Амвросий писал о ее свидетельстве: «В столь нежном возрасте у юной девушки едва хватит смелости выдержать разгневанный взгляд своего отца, а от укольчика иголки в пальчик она вскрикивает как от раны. Но у этой девочки хватило смелости, чтобы не убояться меча. Она не потеряла отваги, оказавшись в кровавых руках палача. Она молилась, она склонила голову. Узрите в ее жертве двойное мученичество: она сберегла свое целомудрие и свою веру». 

Поэт Пруденций в своем посвященном Агнессе гимне писал так: «Одним ударом она была обезглавлена, смерть пришла быстрее, чем боль, и блистающая душа ее, освободившись, улетела на небеса, где ее, следующую по белой дороге ведущей в рай, встретили ангелы».

Мученица Агнесса была похоронена в Римских катакомбах, которые до сих пор носят ее имя. Место ее погребения с самого начала было окружено почитанием верующего народа, там совершались чудеса. Затем почитание св. Агнессы распространилось по всей Западной Европе.

Дочь императора Константина Великого Констанция воздвигла в 342 г. над катакомбами, где покоились останки святой, храм, который позднее был перестроен в базилику Сант-Аньезе-фуори-ле-Мура. Святой Агнессе посвящен также еще один римский храм: Сант-Аньезе-ин-Агоне, в крипте которого покоится ее главная реликвия – отсеченная голова.

Святая АгнессаВ Латинском обряде имя св. Агнессы было включено в Римский канон св. Мессы и в Литанию всем святым. Св. Агнессу почитают также православные (дни памяти – 21 января и 5 июля по Юлианскому календарю), верные Древних Восточных Церквей, англикане и лютеране, как небесную покровительницу девственниц. Иконографические символы св. Агнессы – белый агнец (по созвучию имени), изображаемый у нее на руках или стоящим рядом, пальмовая ветвь. Святую часто изображают с длинными волосами, покрывающими ее тело, а также на костре среди пламени.

Домашнее задание:

1. Найти и узнать истории из Ветхого Завета о Иосифе и Моисее

(о Моисее до 10 заповедей Божьих).

2. Всё знать о Рождестве.